Аналітика молочного бізнесу 

Цього року конгрес відбувався за схемою, яка вже стала звичною:  перший день — виступи фахівців та дискусії, другий день — технічні візити на господарства та підприємства. За доброю традицією роботу заходу урочисто відкрив президент АВМ Андрій Дикун. А власне перший виступ у рамках першої секції — «Аналітика молочного бізнесу» належав директору департаменту тваринництва Мінагрополітики Андрію Геті.

Представник уряду розповів про підсумки роботи тваринницької галузі в 2012-му році та очікування від поточного року. Зокрема, він повідомив, що в минулому році було вироблено 11 млн 736 тис. тонн молока, а в 2013-му очікується виробництво на рівні понад 12 млн тонн. У міністерстві вважають, що експорт молочних продуктів у цьому році зросте з 809 до 950 тис. тонн, а імпорт, навпаки, знизиться з 382 тис. тонн до 300 тис. тонн.

Важливо також, що у минулому році було реконструйовано 297 і збудовано 75 нових молочних комплексів. Лідерами із будівництва нових комплексів  є Київська область, де з’явилося 12 нових ферм, та Житомирська область із 7 новими комплексами.

Як завжди інформаційно-насиченим та цікавим був виступ голови Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадима Чагаровського. Цього разу він зупинився на макротенденціях розвитку світового молочного ринку та статистиці й прогнозах вітчизняної галузі.

Один із важливих глобальних трендів — ріст споживання молочних продуктів. Вважається, що найближчі п’ять років попит щорічно буде збільшуватися на 2,7-3%. При цьому основними драйверами росту будуть Індія, Пакистан та Китай.

Коментуючи ситуацію в Україні пан Чагаровський поставив під сумнів обсяги виробництва молока, які озвучує офіційна статистика. На його думку, насправді його виробляють 8 млн тонн, або дещо вище. Статистика викривлюється через велику частку «домашнього» молока, обсяги якого дуже складно оцінити точно. Звідси випливає, що середньостатистичний українець вживає молока ще менше, ніж вважає уряд — 155 кг, замість 215 кг на рік.

Андрій Дикун у своєму виступі розповів про тенденцію розвитку молочарства у світі та Україні. Особливу увагу президент АВМ приділив результатам та планам роботи Асоціації. Нині АВМ — це 75 господарств майже з усіх регіонів України із загальним поголів’ям понад 31 тис. корів. Один із яскравих доказів ефективної роботи об’єднання — показник середньорічного надою, який становить 6500 кг на одну корову (для порівняння, середній надій по країні знаходиться біля позначки 4000 кг).

АВМ була заснована у 2008-му році і з тих пір щороку кількість господарств, що входить до її складу, подвоюється.  Очікується, що ця тенденція збережеться і в 2013-му році.

Серед найважливіших досягнень минулого року пан Дикун відмітив те, що для членів АВМ вдалося знизити витрати на ветпрепарати на 20%. При Асоціації було створено агентство з підбору персоналу «Агро-Джоб», розширив спектр своєї діяльності консультаційний центр. Крім того, в минулому році АВМ організувала і провела 25 навчальних семінарів.

Серед основних планів на поточний рік — збільшити середній надій до 7000 кг, створити цілу низку лабораторій, необхідних для повноцінної роботи господарств та посилити роботу прес-служби.

Керівник АВМ окремо розповів про проект «Я люблю молоко» — першу в своєму роді кампанію з популяризації молока в Україні. Вона передбачає серію заходів, покликаних схилити українців до здорового способу життя через відродження популярності такого корисного продукту як молоко. Варто лише зазначити, що завдяки програмі, яка почала працювати на весні минулого року, вже восени 600 молодших школярів із кількох регіонів забезпечувалися безкоштовним молоком. Планується, що до кінця поточного року таких дітей буде вже 10 тис.

Завершилася робота першої секції конгресу дебатами на тему «Якою буде ціна на молоко в 2013-му році?», в якій взяли участь провідні експерти галузі. На думку Вадима Чагаровського, закупівельна ціна на молоко мусить бути стабільною упродовж року. Це буде вигідно як для виробників, такі для переробників, оскільки дасть можливість планувати бюджет.

Андрій Дикун у свою чергу розповів, що АВМ виступає з ініціативою створити комітет із регулювання закупівельних цін. Відповідне питання розглядалося на загальних зборах Асоціації, що відбулися напередодні конгресу. До майбутнього комітету зможуть увійти як виробники молока, так і переробні підприємства, зацікавлені у роботі такого органу. Періодично його учасники будуть збиратися для того, щоб установити закупівельну ціну.

Управління та фінанси

Після перерви конгрес продовжив роботу у трьох паралельних секціях. Так, секцію «Управління та фінанси» відкрив провідний вітчизняний консультант в галузі молочного скотарства Ельман Оруджов. У своїй доповіді він приділив увагу питанням підвищення продуктивності корів. Серед іншого, він звернув увагу аудиторії на те, українські молочарі здебільшого контролюють збалансованість раціону лише за кількома показниками, в той час, як решта опиняються поза увагою.

Наступним виступав, один з найбільш харизматичних учасників конгресу — консультант міжнародного класу із США Гордон Джонс. В своїй доповіді він зумів однаково цікаво розповісти і про те, як корову приручили у стародавній Месопотамії, і про те, скільки має лежати корова на сучасній фермі, щоб досягти максимальної продуктивності. Зокрема, він акцентував увагу аудиторії на дуже важливому правилі: корова, для досягнення максимальної продуктивності, мусить робити три речі — стояти, щоб їсти і пити, стояти в процесі доїння і, нарешті, переважну частину доби лежати.

Роботу секції продовжив Анатолій Клименко, власник МПК «Катеринославський» (Дніпропетровськ). Він розповів про досвід створення молочного комплексу, який є унікальним не лише за вітчизняними мірками, а навіть і за світовими. Нині господарство робить перші кроки, але пан Клименко вже задумується про участь у молокопереробному бізнесі.

Анатолій Волков, директор ВАТ «Племзавод “Стєпной”» (Запорізька обл.) у свою чергу розповів про те, як господарству вдалося налагодити власну переробку. До речі, молоко, сметану та ряжанку виробництва цього господарства всі охочі змогли продегустувати під час перерви на обід.

Крім того на дегустації був представлений широкий асортимент продукції таких підприємств, як «Данон Україна», ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна», ПрАТ «Тернопільський молокозавод», Терра Фуд (Білоцерківський молочний комбінат), ВАТ «Шосткинський мiськмолкомбiнат»,  АТ «Молочний альянс», ДП «Лакталіс – Україна» та КП «Харківська міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування».

Тим часом роботу секції продовжив Іван Кудлай, Голова Правління ТДВ «Терезине», який розповів про унікальний для України досвід використання доїльних роботів, що нині успішно заміняють людей на господарстві. Учасники конгресу також подивилися невеликий фільм про те, як працюють роботи.

Ренато Рушчик, генеральний директор ДП «Лакталіс-Україна» розповів про історію одного із світових лідерів з виробництва молочних продуктів та про історію компанії в Україні, яка налічує вже 17 років. Він також окремо зупинився на проблемах молочної галузі в Україні.

Технології виробництва молока

У своєму виступі Джек Корлес, міжнародний консультант з молочного скотарства із Ірландії наголосив на тому, що на кожній фермі 60% витрат складають корми. А головним фактором, що визначає ефективність молока, є білок раціону. Відповідно, щоб отримати значні надої та якісне молоко потрібно збільшити споживання якісного корму.

Луїс Кардо, спеціаліст з годівлі ВРХ із Іспанії, наголосив на тому, що для підвищення рентабельності ферми необхідно збільшувати надої за рахунок споживання корму. А на споживання корму впливає низка факторів, зокрема, фізичні характеристики ферми, система годівлі та здоров’я тварини. Відповідно, вирішення задачі потребує врахування багатьох нюансів.

У своєму докладі Барбара Бартон, технічний консультант корпорації Balchem із США, повідомила, що синдром «жирної печінки» проявляється у 50-60% корів в період роздою. Субклінічний кетоз негативно впливає на здоров’я тварин. Зокрема збільшується кількість випадків виникнення метритів, зміщення сичуга, маститів, падають надої, а рівень заплідненості зменшується. Тому необхідно вчасно виявляти та лікувати дане захворювання.

Гордон Джонс, для якого це вже був другий виступ протягом дня, розповів про те, як краще організувати годівлю худоби на молочній фермі. Експерт наголосив на перевагах та недоліках двохразової та трьохразової годівлі і на тому, коли і скільки корму потрібно роздавати. Гордон Джонс особливо підкреслив, що годівниці чи кормовий стіл корів в жодному разі не мають бути порожніми — потрібно регулярно підгортати корм та щоденно перевіряти його якість.

Сергій Филь, консультант АВМ, у своїй доповіді наголосив на тому, що корова найкраще споживає корм вранці, тому, це треба враховувати під час складання графіку доїння. Інтервал між доїннями обов’язково має бути однаковим.

Юрій Сівов, інший консультант АВМ, у свою чергу розповів про роботу і досягнення Асоціації на конкретних господарствах.

Ветеринарія

Михайло Білокінь, який також є консультантом Асоціації, звернув увагу на те, що продуктивність корів в середньому по Україні вдвічі нижча порівняно з країнами Європи, США чи Ізраїлю. На те є ціла низка причин і одна із них — неналежна організація відтворення на фермі. Вона, у свою чергу, стримує не тільки збільшення продуктивність стада, але і не дозволяє отримати достатньо молодняку для його розширення. У такій ситуації  на українських фермах нетелі — на вагу золота. 

Вирішити проблему відтворення можна завдяки збільшенню кількості отелень кожної тварини на фермі, більшій народжуваності теличок і поліпшенню збереженості телиць.

Олексій Олійник, технічний спеціаліст по ВРХ із Росії зробив відразу дві доповіді. У першій він розповів, що виробникам молока потрібна якісна лабораторна діагностика, бо вона заощаджує час і гроші. Утім у певних випадках можна скористатися цілим рядом експрес-тестів, які пропонує сучасна промисловість. Друга доповідь пана Олійника була присвячена економіці у ветеринарії. Тут він запропонував схему аналізу ефективності ветеринарних витрат на господарстві, які допомагають зменшити збитки на фермі.

Олександр Овчаренко, керівник напрямку тваринництва ТОВ «Компанія Маріса» (Україна) розповів про проблему субклінічного кетозу на молочних фермах України і світу та економічні наслідки даного захворювання. Він зупинився на питаннях діагностики, зробив аналіз основних антикетозних препаратів, які представлені на українському ринку та запропонував рішення проблеми кетозу.

Олександр Слюсар, ветеринарний лікар із Німеччини присвятив свою доповідь питанню профілактики діареї у телят. Зокрема він розповів про особливості імунної системи новонародженого теляти і значення імуноглобулінів у попередженні поносів. Крім того, він навів у якості прикладу досвід одного з господарств України, де застосовують пасивну імунізацію, яка передбачає, що телятам орально вводять імуноглобуліни IgY проти корона-вірусної інфекції.

Роже Гуі, спеціаліст з питань маститів ВРХ зробив загальний огляд епізоотичної ситуації із маститами в Європі та Україні. Він також проаналізував затрати на клінічний і субклінічний мастит і розповів про нові інструменти контролю захворювання — вакцинацію та її прямі й опосередковані наслідки.

Консультант АВМ Владислав Ханєєв торкнувся теми лікування хвороб кінцівок ВРХ. За його словами кульгава корова споживає менше корму і дає менше молока. У найскладніших випадках молочна продуктивність зменшується на 36%. Для попередження хвороб кінцівок потрібно дотримуватись певних вимог  годівлі,  гігієни утримання худоби, а також правильно і регулярно розчищати ратиці та організовувати для корів лікувально-профілактичні ванни.

Робота секції завершилася доповіддю директор ТОВ «ДК ВЕТ» Вадима Харути, у якій він запропонував схеми вакцинації ремонтного молодняку для профілактики діареї новонароджених та респіраторних захворювань.

На цьому офіційна частина першого дня роботи конгресу завершилася. Ввечері відбулося нагородження лідерів молочної галузі, а також, всі учасники отримали можливість поспілкуватися в неформальній обстановці.

Наступного дня учасники конгресу відвідали успішні українські підприємства ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд», (с. Білорічиця, Чернігівська обл.)  та ТОВ «Велетень», (м. Глухів, Сумська обл.).

Організатори конгресу висловлюють подяку компаніям, які підтримали захід: ексклюзивному спонсору ТОВ «ПЬОТІНГЕР УКРАЇНА»; генеральним спонсорам ТОВ «ГЕА ФАРМ ТЕХНОЛОДЖИС УКРАЇНА», «ROTA GUIDO»; офіційному партнеру ДП «ДЕ ЛАВАЛЬ»; технологічному партнеру ТОВ «ДЖОН ДІР УКРАЇНА»; партнеру конгресу ТОВ «БІОМІН УКРАЇНА»; спеціальним спонсорам ТОВ «ЛІМАГРЕЙН УКРАЇНА», ТОВ «АБА “АСТРА”», ТОВ «ЗАПАГРОМАШ», СУНП ТОВ «МАРАТЕК-УКРАЇНА»; технічному партнеру з переробки ТОВ «ЛІНН ПРОМ»; спонсорам — компанії BIOCHEM, ТОВ «КУН-УКРАЇНА», ДП «ОЛЛТЕК-УКРАЇНА», представництво «ІНТЕРВЕТ ЕЙДЖЕНСІЗ Б.В.»  в Україні, ТОВ «АГРАВІА АГ», ТОВ «АГ-БАГ-УКРАЇНА», ТОВ «ТЕХНОПЛАЗА УКРАЇНА», представництво CLAAS в Україні, ТОВ СП «АГРОІНМАШ», ТОВ «УКРВЕТ», ТОВ «АТ БІОФАРМ»,ТОВ «КЕТ УКРАЇНА», ТОВ «ПФАЙЗЕР ЗТ», ТЗОВ «АГРОТЕХНІКА», ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД, ТОВ «ВЕТФАКТОР», ПП «ФЕНІКС АГРО», UNIFORM AGRI.Приховати деталі ↑